eng ru ua

Меню
+38 044 223 60 43

19.06.2018

Автор: Тарас Бойчук, Эксперт по корпоративному праву

< Назад

Мораторій на перевірки. Особливості у 2018 році

Мораторій на перевірки. Особливості у 2018 році

Одним із визначальних критеріїв, які суттєво впливають на інвестиційну привабливість держави, є якість регуляторно-наглядової політики, зокрема чіткість і зрозумілість процедур проведення нагляду контролюючими органами у сфері господарської діяльності.

Станом на сьогодні Україна стала більш привабливою у цьому аспекті, порівняно із попередніми роками. Поліпшення відзначають відомі міжнародні аналітичні установи, про що свідчать звіти The Heritage та доповіді "Doing Business" Світового банку. Відповідно до звітів The Heritage індекс економічної свободи в Україні порівняно з попереднім роком зріс на 3,8 %, що порівняно з іншими країнами є доволі швидким темпом поліпшення. Не останню роль у цьому відіграв вчергове запроваджений Верховною Радою України мораторій на проведення перевірок.

Вперше поняття "мораторій" у понятійно-категоріальний апарат законодавець вніс ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та стосувалося воно зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). З вищенаведеного випливає, що законодавець, вживаючи термін "мораторій", має на увазі законодавчо врегульоване встановлення строкової заборони на вчинення певних дій визначеними суб'єктами щодо певного кола суспільних відносин.

Наразі законодавець оперує терміном "мораторій" у контексті обмеження права контролюючих органів на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, однак так і не розкриває його змісту.

Запровадження законодавцем терміна "мораторій" в українське правове поле в контексті обмеження права контролюючих органів на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вперше мало місце в положеннях Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Однак практика таких законодавчих обмежень для органів державного нагляду (контролю) була запроваджена ще у 2014 році, а саме ст. 31 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік", яким було встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Тож практика запровадження мораторіїв щодо обмеження права контролюючих органів на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності має місце ще з 2014 року.

Чого ж очікувати підприємницькому середовищу у 2018 році?

Законами України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей, визначених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" пропонує такі нововведення щодо здійснення перевірок суб'єктів господарської діяльності:

1) заборона здійснення планових перевірок;

2) здійснення позапланових перевірок дозволено лише в таких випадках:

  • на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав (проводиться органом державного нагляду (контролю) лише за погодженням з Державною регуляторною службою);
  • за письмовою заявою суб'єкта господарювання;
  • за рішенням суду;
  • у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано здіяльністю суб'єкта господарювання;
  • у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Однак варто звернути увагу на те, що дія мораторію не поширюється на такі контролюючі органи:

  • Національний банк; Національна рада з питань телебачення і радіомовлення; Антимонопольний комітет та його територіальні відділення;
  • НКРЕКП і НКЦПФР та їх територіальні органи;
  • Державіаслужба; Держекспортконтроль; Держлікслужба та її територіальні органи;
  • Держархбудінспекція та її територіальні органи; структурні підрозділи з питань державногоархітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
  • Держаудитслужба, Адміністрація Держспецзв'язку та їх територіальні органи;
  • Держекоінспекція та її територіальні органи (у частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки); Держатомрегулювання та її територіальні органи;
  • Мінприроди; Держгеонадра; Держгеокадастр та його територіальні органи;
  • Держпраці та її територіальні органи; виконавчі органи міських рад міст обласного значеннята сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (у частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю);
  • Держпродспоживслужба та її територіальні органи (у частині заходів із здійснення державноговетеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин); органи державного ринкового нагляду;
  • ДСНС та її територіальні органи (у частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об'єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об'єктів підвищеної небезпеки, хімічно небезпечних об'єктів та об'єктів висотного будівництва);
  • ДФС та її територіальні органи.

ВИСНОВОК:

Вищенаведені контролюючі органи наділені правом здійснювати перевірки без обмежень у загальному порядку, тому з 1 січня 2018 року підприємницькому середовищу варто бути готовим до візитів представників цих контролюючих органів. Варто звернути увагу на те, що ті контролюючі органи, на яких поширюється дія мораторію, взагалі не зможуть здійснювати будь-які перевірки.

Загалом виглядає, що основним нововведенням 2018 року у сфері перевірок є розширення кола контролюючих органів, на які дія мораторію не поширюється, а також підстав для проведення позапланових перевірок.

Тарас Бойчук , к. ю. н., адвокат, експерт з комплексних правових рішень Safir Law&Finance

© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 2018

ЗАПИТАЙТЕ ЕКСПЕРТА

Читати ще

02.07.2020

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату за договорами на період карантину

08.06.2020

Блокування податкових накладних: що робити?

15.05.2020

Податкові зміни у законодавстві на час карантину

© 2020 Safir Law&Finance. All rights reserved.

меню

Залиште свої дані і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!

Залиште свої дані і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!