Покупці: як і хто зможе брати участь у приватизації?

10.04.2018

Тарас Бойчук , експерт з комплексних правових рішень Safir Law&Finance.

© ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018 №11

Із здобуттям незалежності нашою державою, запровадженням ринкових механізмів управління національною економікою виникло питання щодо трансформації державної власності. Саме приватизація державного майна мала б сприяти створенню критичної маси ефективних приватних власників. Однак ця тема все частіше асоціюється з непрозорістю приватизаційних процесів і політичною заангажованістю...

Верховна Рада України вчергове спробувала шляхом прийняття Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року (далі за текстом –Закон) врегулювати ці відносини. Зазначений Закон визначає нові правила приватизації державного та комунального майна, встановлює вимоги до формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, порядку прийняття рішень і способів приватизації, покупців об'єктів приватизації та обмеження щодо їх участі в приватизації, регулює питання, пов'язані з фінансовими та договірними відносинами, та інші.

Стаття 8 Закону чітко визначає перелік осіб, які можуть бути покупцями об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації. Законодавцем до них віднесено:

  • громадян України, іноземних громадяни;
  • юридичних осіб, зареєстрованих як на території України, так і в інших державах, за винятком визначених у Законі випадків.

Порівнюючи суб'єктний склад, визначений Законом, із суб'єктним складом, який визначався статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" (втратив чинність 07 березня 2018 року, далі за текстом – попередній Закон про приватизацію), впадає в очі те, що законодавцем з переліку покупців виключено такого суб'єкта, як особа без громадянства.

Це законодавче нововведення, вочевидь, не цілком відповідає нормі ч. 1 ст. 26 Конституції України, згідно з якою особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. А також ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р. (Україна приєдналася до неї у 1997 році), ст. 13 Конвенції про статус апатридів від 28.09.54 р. (Україна приєдналася до неї у 2013 році) та ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Окремо варто акцентувати увагу на переліку суб'єктів, які згідно з ч. 2 ст. 8 Закону не можуть бути покупцями. Порівняно із переліком, що містився в нормах попереднього Закону про приватизацію, новий зазнав певної деталізації та доповнення. Отже, беззмінно до суб'єктів, які не можуть бути покупцями, законодавець відніс:

  • органи державної влади;
  • державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;
  • працівників державних органів приватизації;
  • покупців, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупців, які походять з держави-агресора;
  • державу, визнану Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичних осіб, в яких така держава має участь, і осіб, які перебувають під контролем таких юридичних осіб;
  • фізичних осіб – громадян та/або резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
  • юридичних осіб, зареєстрованих згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичних осіб, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належить прямо або опосередковано таким особам.

Законодавцем було дещо змінено положення щодо:

  • державних підприємств, власником яких є держава Україна (попередній Закон про приватизацію допускав можливість бути покупцем для юридичної особи, в якій держава могла виступати власником за умови належності останній до 25 відсотків акцій (часток, паїв));
  • юридичних осіб, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Виняток становлять юридичні особи з цієї категорії, чиї акції допущені до торгівлі на іноземних фондових біржах. Їх перелік визначив Кабінет Міністрів України. (Попередній Закон про приватизацію не містив жодної вказівки щодо розміру мінімальної частки).

Новелами Закону в частині суб'єктів, які не можуть бути покупцями, стало віднесення законодавцем до таких:

  • юридичних осіб, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань";
  • фізичних та юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно із Законом України "Про санкції", а також пов'язаних з ними осіб;
  • осіб, які були стороною продажу об'єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов'язаних з ними осіб;
  • радників, залучених для підготовки об'єкта до приватизації.

ВИСНОВОК:

Безумовно, певні нововведення, зокрема щодо недопущення до процедури приватизації суб'єктів, які були стороною продажу об'єкта приватизації і з якими було розірвано договір купівлі-продажу такого об'єкта, є принципово новими та такими, що покликані припинити зловживання недобросовісних покупців у цій сфері.

© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 2018

Понравилась статья?
Обязательно поделись:

Пройдите бесплатный аудит

для оценки правовой защищенности
Вашего бизнеса

Пройти

Задайте вопрос эксперту

Заполните форму ниже, и мы свяжемся с Вами в течение 60 минут.

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время!