Верховна Рада посилила відповідальність співробітників правоохоронних органів. Парламент на пленарному засіданні 18 вересня 2018 року ухвалив Закон України № 8490 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування». З огляду на резонансні справи останніх років та запитання суспільства саме до дій правоохоронців, поправки суттєві.
Слідчий нашкодить – держава відшкодує, але і запитає з нього.
Вказаним Законом передбачено внесення змін до Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Так, ст. 1191 ЦК України та ст. 130 КПК України доповнено нормами, які дозволяють державі, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, застосовувати право зворотної вимоги до цієї особи у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення. На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди стоят и на улице

Стягне чи не стягне?
На зважаючи на загальну позитивність вказаної норми, слід звернути увагу на її неоднозначність, яка полягає в тому, що законодавець застосував словосполучення «застосовувати право», яка передбачає можливість реалізувати або не реалізувати певне право, таким чином позбавивши, в даному контексті, державу імперативного обов’язку на застосування регресу до винної особи.
Можете скаржитися
Крім того, статтю 220 КПК України, яка регулює питання розгляду клопотань під час досудового розслідування, розширено колом суб’єктів, які наділені можливістю подавати клопотання слідчому, прокурору щодо виконання будь-яких процесуальних дій шляхом доповнення «іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування» або її представником.
Таким чином, слідчий, прокурор зобов’язані розглянути клопотання іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, в строк не більше трьох днів з моменту подання, і задовольнити їх за наявності підстав.
Нагадуємо, шо п. 161 ст. 3 КПК України визначає, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, — особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
На данном изображении может находиться: один или несколько человек

Чому «інші особи» можуть стати невидимими
Що ж варто розуміти під поняттям «процесуальна дія», оскільки в разі вчинення саме такої дії відносно, у тому числі, особи, вона набуває процесуального статусу — іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування?
Частина. 1 ст. 5 КПК України унормовує, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Таким чином, чинний КПК України визначає, що будь-яка дія, яка проводиться під час кримінального провадження є процесуальною дією.
Крім того, ст. 103 КПК України, що регулює форми фіксування кримінального провадження установлює, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у: протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; у журналі судового засідання.
Зважаючи на вказане, процесуальна дія в кримінальному провадженні має такі ознаки: проведення та відповідна форма фіксування.
Також, чинний КПК України, у відповідності до п. 25 ст. 3 КПК України, відносить іншу особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування до учасників кримінального провадження. Разом з тим, Глава 3 КПК України, що визначає, зокрема, сторін та інших учасників кримінального провадження, взагалі не містить відомостей стосовно іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, в зв’язку із чим, законодавцем залишено поза увагою визначення прав та обов’язків такого учасника кримінального провадження.
На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди стоят, автомобиль, дерево и на улице

Усі учасники кримінального провадження можуть подавати клопотання про закриття справи
Окрім того, законодавцем усунуто недолік з приводу наявності в ч. 1 ст. 284 КПК України, що визначають підстави для закриття кримінального провадження, два 10-тих пункти, визначивши один із них, як п. 91, що стосується закриття кримінального провадження внаслідок існування нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.
Одночасно усуваючи вказаний недолік, законодавець доповнив ст. 284 КПК України положенням, за яким учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
У випадку ж відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 91 частини першої статті 284 КПК України, стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником, таке рішення може бути оскаржено до слідчого судді в порядку, визначеному параграфом 1 Глави 26 КПК України, з можливістю перегляду відповідного рішення в апеляційному порядку в порядку ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України.
Сторони можуть безкінечно оскаржувати рішення про закриття справи?
Крім того, ч. 9 ст. 284 КПК України викладена в новій редакції, якою унормовано, що в разі закінчення строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 КПК України, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
У свою чергу, ухвала слідчого судді про закриття кримінального провадження на підставі частина 9 статті 284 КПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 121 ч. 1 ст. 309 КПК України.
Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Службове розслідування неминуче, та чи не формальне?
Особливої уваги заслуговує доповнення ст. 307 КПК України частиною 4, яка унормовує, що ухвала слідчого судді, прийнята відповідно до пунктів 1-3 частини другої цієї статті (1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію), не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається керівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення винних до відповідальності.
Водночас, якою буде результативність таких службових розслідувань, чи не будуть вони мати ознаків формальних та чи стане така норма дієвою, покаже лише подальша практика.
Источник: Замполит