Інтерв'ю Керуючого партнера компанії Safir Law&Finance Дениса Рибіна журналісту видання "РоботодавецЬ"
Парламент нещодавно прийняв законопроект 5368. За словами законодавців, він покликаний поліпшити інвестиційний клімат і умови для ведення бізнесу. Але, що ми маємо на ділі, а не на словах? Кому насправді вигідний цей закон?
Прийняття зазначеного законопроекту супроводжувалося великим суспільним розголосом, красивими висловлювання Голови держави, про те, що цей Закон "значно скоротить кількість перевірок контролюючими та перевіряючими органами", зробить неможливим використання корупційних схем, покращить інвестиційний та податковий клімат.
Насправді ж, в один і той же день Президентом України було підписано 2 податкові закони , тільки спільне тлумачення положень яких дозволить зрозуміти справжній вектор податкових змін у 2017 році, тобто з 01.01.2017 року одночасно набули чинності два закони:
- законопроект № 5368 став прийнятим Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII та
- був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 року № 1791-VIII.
Навіть неозброєним оком з назв податкових законів видно, як у податковій реформі є дія та протидія розрекламованому "покращенню інвестиційного клімату". Такими ж суперечливими та неоднозначними є і тексти обох нормативних актів.
Не думаю, що покращенням інвестори будуть сприймати збільшені у 2017 році до 320 000 грн. штрафи у сфері трудових відносин та скасування мораторію на проведення перевірок з боку ДФС, запроваджені напередодні іншими законами.
Таким чином, щоб зрозуміти, який в реальності є та чиї інтереси захищає ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі – Закон "покращення"), його необхідно сприймати тільки у розрізі загальних законодавчих змін і жодним чином не вражатися від його гучної назви та високопарних висловів політиків, що вдаються до вибіркового цитування його окремих позитивних положень.
Є велика вірогідність того, що в дії Закон "покращення"" виявиться класичним розчаруванням для бізнесу у вимірі очікування/реальність.
Чим повернеться закон 5368 для інвесторів і підприємців? Які вигоди та ризики він несе?
Серед позитивних змін можна назвати наступні:
- скасовано 2% пенсійного збору з обміну валюти;
- встановлено 30-денний строк для проведення камеральної перевірки (до 01.01.2017 року такий строк був встановлений лише щодо ПДВ);
- переглянуто положення, в яких міститься прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку з підвищенням останнього (тобто спочатку Держбюджет 2017 року все "підняв", а потім ЗУ від 20.12.2016 року № 1791-VIII повернув все як було – наприклад, у зв’язку із збільшенням у 2 рази мінімальної зарплати, зменшено з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати суму операції, здійсненої з неприбутковою організацією, на яку платник податку має право не коригувати свій фінансовий результат до оподаткування, змінений діючий ліміт визнання заборгованості, що прощена кредитором, тощо);
- і т.ін.
Серед відносно позитивних змін, тобто таких, які на фоні інших змін вже не є такими обнадійливими, можна виділити наступні:
- новий порядок автоматичного відшкодування ПДВ (про нього - окремо);
- ПН та/або РК , складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (на перший погляд, гарна новина, проте,по суті,- спростується наданим ДФСУ зупиняти реєстрацію ПН) і т.ін.
Негативними змінами, які можуть викликати у бізнеса прикре розчарування, є, звичайно, виключення ст. 209 з ПКУ, тобто скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв, наділення ДФСУ правом приймати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації (зупинення) податкових накладних/розрахунків коригування, обов’язковість застосуванння РРО при продажу технічно-складних побутових товарів, доповнення п.78.1.1 ПКУ підставами для надсилання запитів та проведення після неотримання належної відповіді позапланових перевірок, нові коригування щодо податку на прибуток, нові обов’язкові реквізити ПН та РК – до них додано коди УКТ ЗЕД для усіх товарів, а для послуг - коди, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що дозволить податківцям повністю відслідковувати рух товару/послуг, виявляти "пересортицю" та ймовірних порушників і т.ін. Боротьба з незаконним обертом грошових коштів та заходи з наповнення бюджету черговий раз призведуть до ускладнень ведення чесним бізнесом своєї господарської діяльності.
Відтепер податкова служба буде здійснювати свій контроль електронним шляхом, завдяки введенню єдиного електронного реєстру. З одного з боку, це полегшить процес звітування та діловодства. Але, що з іншого боку?
Так, відбулися зміни у механізмі відшкодування ПДВ, дійсний зміст яких можна зрозуміти, як вже говорилося раніше, тільки вивчивши усі традиційно "новорічні" податкові закони, що вступили в силу з 01.01.2017 року.
До 2017 року функціонували два реєстри заяв про повернення суми відшкодування бюджетного ПДВ:
- 1) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначених п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України;
- 2) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які НЕ відповідають цим критеріям. Закон "покращення" вперше і передбачив злиття двох чинних на сьогодні реєстрів в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та формування окремого Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року та надав право Кабінету Міністрів України встановлювати розподіл сум бюджетного відшкодування між Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Встановив, що бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватися органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, без висновків контролюючих органів в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, та у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Зокрема, новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, затверджений КМУ 25.01.2017 року, передбачає:
- формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
- визначення чітких даних, які відносяться до такого реєстру;
- автоматичне внесення заяв до реєстру, що здійснюється протягом операційного дня у хронологічному порядку надходження таких заяв;
- автоматичне та щоденне відшкодування;
- Казначейство проводить бюджетне відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру;
- публікація реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну.
В той же час, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 року № 1791-VIII прикро розчарував платників податку. Зазначений Закон відновив право контролюючих органів на проведення документальної перевірки платника щодо бюджетного відшкодування ПДВ в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками та за операціями з придбання до 1 січня 2017 року товарів/послуг у сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Крім того, цілком ймовірно, що на заваді таким декларованим першим Законом "позитивним змінам" стане надане ДФС право зупиняти реєстрацію податкових накладних з 01.04.2017 року, особливо в умовах, коли наразі не оприлюднені критерії ризику (підстави) для такого зупинення. Про це можна говорити, враховуючи те, що легко відслідкувати логічну послідовність: немає зареєстрованої податкової накладної – немає податкового кредиту - немає від’ємного значення ПДВ для відшкодування – немає відшкодування, навіть якщо є чудовий новий реєстр, що здійснює відшкодування автоматично.
Які негативні фактори для бізнесу? Як ця ідея відіб'ється на рівні корупції і бюрократії?
Негативним фактором є, перш за все, скасування мораторію у 2017 році на проведення перевірок з боку органів ДФС щодо малого та середнього бізнесу на фоні змін, запроваджених Законом "покращення".
Так, з 01.01.2017 року підпункт 78.1.1 пункту 78.1. ст. 78 ПКУ доповнено словом "податкового" (законодавства), тобто тепер, на тлі збільшення терміну на відповідь для платника податків на запит податкової з 10 до 15 днів (позитивна зміна), з 01.01.2017 року значно розширено підстави для направлення запиту податкової, в разі ненадання відповіді на який у встановлений термін, призначається позапланова перевірка. Крім того, як вже зазначалося вище, відновлено право ДФС на проведення документальної перевірки платника щодо бюджетного відшкодування ПДВ.
Нажаль, це не може свідчити про реальні законодавчі кроки для зниження тиску на бізнес та, як наслідок, рівня бюрократії та корупції.
Податкові канікули, або пільги для малого бізнесу стали приємною обіцянкою цього закону. Однак, обіцянки містить ряд "але". У 2011-му році малому бізнесу вже оголошували податкові канікули. У реальності, вони ніяк не вплинули на середу для бізнесу і клімат для інвесторів. Чи не таку саму долю отримають нові пільги?
Законом "покращення" запроваджено на період до 31 грудня 2021 року податкові канікули (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств, у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:
- утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
- діючих, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб; та деякі інші вимоги.
Проте, в той же час, внаслідок невеликого дозволеного обороту у 3 млн., такими канікулами навряд чи буде користуватися малий та середній бізнес, який традиційно обирає спрощену систему оподаткування, тобто, кардинально, крига не зрушиться - податкові юристи не вбачають в цьому аж занадто гарної звістки. "Податкові канікули" просто гарний піар-ход, яким не всі охочі та не з усіх податків (а по факту - тільки з одного) зможуть скористатися.
Згідно нового закону, податкова міліція припинила своє існування. Замість неї діяти буде фінансова поліція. У чому по суті різниця між двома цими структурами?
Так дійсно, Законом від 21.12.2016 року № 1797-VIII передбачено ліквідацію податкової міліції та створення нового органу – центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом. Норми щодо ліквідації податкової міліції набрали чинності з дня набрання чинності цим Законом з 01.01.2017 року.
Проте, зараз складно казати про якісь покращення, оскільки відповідний нормативно-правовий акт поки що не прийнятий.
Хоча, нам - правникам зрозуміло, що для бізнесу не важлива назва органу, який його буде перевіряти, байдуже - буде це податкова міліція чи фінансова поліція, суть не зміниться.
Закон від 21.12.2016 року № 1797-VIII не заклав принципово нові вимоги до фінансової поліції, а, одже, не доводиться розраховувати на окремий революційний закон про неї, який ще має бути прийнятий.
Отже, чекаємо на закон про фінансову поліцію та сподіваємось на "краще".
Представники Кабміну заявили, що прийняття закону 5368 є вимогою МВФ. Як Ви вважаєте, чому ця структура диктує нам такі неоднозначні тексти закону?
Не хочу виступати в ролі обізнаного спеціаліста зі Світової політики. А так, якщо не занурюватися в глобальні світові процеси, які визначають роль України у Світі та структуру відносин, які розбудовуються з нашою державою передовими геополітичними гравцями, про МВФ можна сказати наступне.
Як відомо, МВФ є спеціалізованою та дуже впливовою установою ООН, яка наділена широкою автономією у своїх діях, має як власні кошти, так і залучає в своїй діяльності в процесі співробітництва фінансування від інших міжнародних фінансових установ (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ та інші) та урядів інших держав, в тому числі США, ЄС, Німеччини, Канади, Японії тощо.
Наразі Україна розраховує на підтримку МВФ, і, традиційно, отримання кожного нового траншу супроводжується виконанням Україною певних зобов’язань в забезпечення можливості повернення цих платежів та демонстрації готовності країни до реформування.
У МВФ є традиційні вимоги не тільки в податковій сфері, але і щодо реформ в сфері пенсійного забезпечення, ринку землі і т.ін. Навіть у лютому Мінфін очікує на новий транш.
Проте, не всі податкові зміни обумовлюються вимогами МВФ, наприклад наявна в Україні жорстка система адміністрування ПДВ майже не має аналогів у світі, податківці намагаються подолати зростаючий дефіцит бюджету через нещадний тиск на бізнес. Таким чином, дійсно можна говорити про певну детермінованість податкової реформи в Україні вимогами МВФ, проте не виключно ними, необхідно враховувати усі фактори, в тому числі нашої внутрішньої політики.
В даних умовах розвитку міжнародних відносин, "Україні" слід було б розраховувати перш за все на свій внутрішній ресурс та можливості, яких вочевидь у нас достатньо, а не на зовнішні вливання під умовами, які часто важко розцінити доцільними для реального розвитку нашої внутрішньої економіки без бюрократії та корупції.
Згідно з новим нормативом, який загальний відсоток від прибутку доведеться заплатити підприємцю?
Відповідь на це питання залежить від конкретної організаційно-правової форми підприємства та обраної системи оподаткування, оскільки вони можуть значно різнитися.
Й так немаленькі ставки податків фактично не змінилися у порівнянні з 2016 роком (ПДВ 20 %, податок на прибуток 18 % і т.д.), проте, змінилися умови ведення бізнесу, правила адміністрування податків, пожорсткішав контроль, перевіряючі будуть спеціалізуватися, тобто "краще" перевіряти, скасований мораторій на перевірки органами ДФС малого та середнього бізнесу та спецрежим для аграріїв.
На високому рівні у 2017 році залишається податкове навантаження оплати праці – ЄСВ 22%, ПДФО 18 %, військовий збір 1,5 %, які збільшуються через збільшення у 2 рази мінімальної заробітної плати.
Також із зростанням мінімальної зарплати зросло і податкове навантаження на підприємців-платників ЄП (значно збільшився не тільки ЄП, а і ЄСВ, для всіх, крім першої групи).
Денис Рибін,
Керуючий партнер компанії Safir Law&Finance